Поняття форми навчання

Форми здобуття освіти

1. Особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх.

Основними формами здобуття освіти є:

інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);

індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві);

дуальна.

2. Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі.

3. Заочна форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою у проміжку між ними.

4. Дистанційна форма здобуття освіти - це індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

5. Мережева форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається за участю різних суб’єктів освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах.

6. Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.

7. Сімейна (домашня) форма здобуття освіти - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.

8. Педагогічний патронаж - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.

9. Здобуття освіти на робочому місці - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою (як правило, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти) відбувається на виробництві шляхом практичного навчання, участі у виконанні трудових обов’язків і завдань під керівництвом фахівців-практиків, залучених до освітнього процесу.

10. Дуальна форма здобуття освіти - це спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб’єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору.

11. Особливості застосування форм здобуття освіти для різних рівнів освіти можуть визначатися спеціальними законами.

12. Положення про форми здобуття освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Засвоєння змісту освіти здійснюється в різних формах.

Латинське слово forma означає зовнішній обрис, зовнішній вигляд, структура чого-небудь. Стосовно навчання поняття "форма" вживається в двох значеннях: форма навчання і форма організації навчання.

Форма навчання як дидактична категорія означає зовнішню сторону організації навчального процесу. Вона залежить від цілей, змісту, методів і засобів навчання, матеріальних умов, складу учасників освітнього процесу та інших його елементів.

Існують різні форми навчання, які поділяються за кількістю учнів, часом і місцем навчання, порядком його здійснення. Виділяють індивідуальні, групові, фронтальні, колективні, парні, аудиторні та поза аудиторні, класні і позакласні, шкільні і позашкільні форми навчання. Такі класифікації не є строго науковими, але дозволяють дещо впорядкувати різноманітність форм навчання.

Індивідуальна форма навчання передбачає взаємодію викладача з одним учнем.

У групових формах навчання учні працюють в групах, створюваних на різних засадах.

Фронтальна форма навчання передбачає роботу викладача відразу з усіма учнями в єдиному темпі і з загальними завданнями.

Колективна форма навчання відрізняється від фронтальної тим, що учні розглядаються як цілісний колектив зі своїми особливостями взаємодії.

При парному навчанні основна взаємодія відбувається між двома учнями.

Такі форми навчання, як аудиторні та поза аудиторні, класнііпозакласні, шкільнііпозашкільні,пов'язані з місцем проведення занять.

Розглянемо тепер, який зміст вкладається в поняття "форма організації навчання", або "організаційна форма навчання". Ці поняття розглядаються як синоніми.

Форма організації навчання- це конструкція окремої ланки процесу навчання, певний вид занять (урок, лекція, семінар, екскурсія, факультативне заняття, іспит і т.д.).

Класифікація форм організації навчання проводиться вченими з різних підстав. Наприклад, в основі класифікації В. І. Андрєєва лежить структурна взаємодія елементів по домінуючою мети навчання. Автор виділяє наступні форми організації навчання: вступне заняття; заняття з поглиблення знань; практичне заняття; заняття по систематизації і узагальнення знань; заняття з контролю знань, умінь і навичок; комбіновані форми занять[1].

В. А. Онищук поділяє форми організації навчання за дидактичними цілями натеоретичні, практичні, трудові, комбіновані[2].

А. В. Хуторський виділяє три групи форм організації навчання: індивідуальні, колективно-групові та індівідуально-колектівні заняття.

До індивідуальнихзанять відносяться репетиторство, тьюторство, менторство, гувернерство, сімейне навчання, самонавчання.

Колективно-групові заняттявключають уроки, лекції, семінари, конференції, олімпіади, екскурсії, ділові ігри.

Індивідуально-колективні заняття- це занурення, творчі тижні, наукові тижні, проекти.

· [1]Андрєєв В. А.Педагогіка: Навчальний курс. 2-е изд. Казань, 2000. С. 307.

· [2]Дидактика сучасної школи: Посібник для вчителів / За ред. В. А. Онищука. Київ, 1987. С. 241.

Кiлькiсть переглядiв: 79