Тема: Знайомство з бібліотекою.
Мета: Познайомити дітей з шкільною бібліотекою, її структурою, привити любов до книги.
Місце проведення : шкільна бібліотека ЗОШ № 140.
Дорогі діти! Сьогодні ви завітали в гості в чудовий дім, де живуть ваші друзі – книжки. А як же зветься цей дім ?
Слово бібліотека іншомовного походження і складається з двох слів: «бібліо» - книга і «тека» - сховище. Але в бібліотеці книги не тільки зберігаються, а видаються людям, щоб вони їх читали. А як ви думаєте для чого потрібно читати? (Відповідь дітей). Вірно, щоб багато знати. Книга – це скарбниця знань і досвіду людського. Про все, що нас оточує, про всі явища і закони природи люди дізнаються з книг. За допомогою книг ми можемо помандрувати до різних країн, піднятися за хмари і опуститися на морське дно. Вони розкажуть тобі про далеке минуле нашої землі, або перенесуть в майбутнє, в третє тисячоліття.
Бібліотека – це книжчин дім. Це довгі стелажі з книжками, які з’їхалися з усіх куточків нашої країни, це книжкові виставки попід стінами, це написані яскраві плакати, різні папки, картотеки. тут і газети, і журнали, довідники, словники, енциклопедії (дати пояснення).
Тут книги розумні спокійно живуть
У тихій величній світлиці.
А двері широкі відкриті ведуть
До знань золотої скарбниці.
Герої романів, казок повістей
У тиші говорять з нами
В книжках – відкриття всіх великих людей,
Думки, що хвилюють віками,
Розрадять, коли нам нелегко
Для нас зберігає їх довгі роки – бібліотека.
В кожній дитячій бібліотеці є два відділи: абонемент і читальний зал. У слова «абонемент» багато значень, але в бібліотеці воно означає місце, де книги видають до дому. На десять днів – книга твоя. На кожного читача, який приходить до бібліотеки, заповнюється формуляр (показати), куди записується прізвище, ім’я, клас, домашня адреса. На другій сторінці ставиться дата, записується прізвище автора та назва книги. Коли книгу повертаєте бібліотекар її викреслює і ставить свій підпис. Книгу не можна довго тримати, треба завжди пам’ятати, що її чекають інші читачі.
Кожна книжечка знайшла своє місце в бібліотеці. Одні живуть в читальному залі, інші в книгосховищі чекають своїх читачів. Книжки в читальному залі розкажуть про нашу рідну Україну, яка 24 серпня 1991 р. стала незалежною державою. Тут і символіка рідного краю. Також можна дізнатися про звичаї нашого народу. Козацькими стежками помандрувати у далеке минуле до наших дідів та прадідів. Про права та обов’язки громадян нашої держави розкаже нам Конституція України.
А ось і книги про наш рідний край – Харківщину. Про його минуле та сучасне.
На наступній полиці – книги про мову нашу – мудру берегиню, яка не дала згаснути земному вогнищу роду нашого. Послухайте як чудово звучать слова:
О мово рідна ! В ріднім краї,
Як джерело із глибини, в голодні дні,
У дні багаті ти, як та мати, в рідній хаті.
Моя заступнице й порадо,
Безсмертя суджено тобі.
З читального залу книжки до дому не видаються, вони завжди повинні знаходитися в бібліотеці. Ви запитаєте чому? Тому, що є книжки, які повинні бути завжди під рукою. Це словники, довідники, енциклопедії та книжки які знаходяться в одному екземплярі в бібліотеці.
Ви бачите, що книжок в бібліотеці дуже багато і щоб швидко знайти потрібну книгу, їх розставляють в певному порядку. Спочатку стоять книги на природничу тематику, потім про техніку, далі – історію і т.п. Окремо стоять казки, які ви дуже любите. На книжковій полиці книжки розташувались в правильному порядку по алфавіту прізвищ письменників, або назв книжок. Адреса книги написана в лівому верхньому куточку. Вона складається з літер і чисел. Зветься таємниче – шифр. Цей знак – скорочена адреса книги. Бібліотекар подивиться на шифр і зразу знає на якій полиці і в якому місці шукати книгу.
Книга – це безцінне багатство, скарб. Отже, ставитись до неї належить з особливою увагою. Книга любить охайних читачів. А як треба зберігати книжку? (Відповідь дітей). Вірно дітки. Книжку не можна кидати, рвати. малювати на ній, загинати листи, виривати сторінки. Особливо бережно треба відноситись до бібліотечної книги. Якщо бачиш, що книга трохи зіпсована, її потрібно підклеїти, підшити. Книжка багато навчає, але себе не вміє захистити. (Прочитати вірш К. Мухаммаді «Салим і книжка» або С.Маршака «Книжка про книжку» від слів «… у Скворцова Гришки …» і закінчити словами «… на стр. 35 нарисован трубочист…»).
А зараз, щоб краще ми з вами познайомилися, пограємо в гру, яка зветься «З якої ми книжки?»
1.Багатьом був невідомий
Нині з кожним подружив.
З казки в кожного удома
Хлопчик цибулинка жив.
Дуже просто, мелодійно
Він зоветься………. (Чіполіно).
Хто написав цю книжку? І як вона зветься?
2.Він веселий і незлобний,
Цей хороший дивачок.
З ним господар, хлопчик Робін,
І товариш – П’ятачок.
До прогулянки він ласий,
Є на мед чутливий нюх.
Зветься плюшевий балясник,
Цей ведмедик ……….. (Вінні-Пух).
3.Бабуся, які у Вас довгі руки?
-Це, онучко, щоб краще обняти тебе.
-Бабусю, які у Вас здорові вуха?
-Це, онучко, щоб краще чути тебе.
-Бабусю, які у Вас великі зуби?
-Це для того, щоб з’їсти тебе.
4.А хто відправився в буфет купувати собі квиток?
А що він зробив?
5.А як зветься ця книжка? І які в ній головні герої?
З букварем шага до школи
Дерев’яний мальчуган.
Попадає замість школи
В полотняний балаган.
Уже багато книжок і її героїв ви знаєте. А скільки книжок ще незнайомі? Скільки цікавих історій вони вам розкажуть, тільки треба мати бажання їх читати.
Хочеться побажати вам, щоб ви вчилися у героїв книжок пізнавати світ, любити свою Батьківщину, її міста і села, її людей, її мову.
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша – солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
Запитання для повторення матеріалу:
1. Як зветься дім, де живуть книжки?
2. Які в бібліотеці є відділи?
3. Як зветься професія людей, які працюють в бібліотеці?
4. На скільки днів книгу видають додому?
5. Чого боїться книга?
6. Які ви знаєте прислів’я про книгу?